Фарбування нержавіючої сталі - основні способи і можливі помилки

Питання, як пофарбувати нержавійку правильно, забезпечивши рівномірність і довговічність покриття, стає все більш актуальним за мірою зростання популярності даного металу. Останніми роками він набув поширення не тільки в промисловості, будівництві, але і в сфері створення дизайну інтер'єрів, меблів, предметів побуту. Матова або глянсова поверхня матеріалу виглядає привабливо і без додаткового оформлення. Однак реалізація оригінальних дизайнерських ідей, конструкторських рішень, часто передбачає і створення кольорових конструкцій.

Крім того, цей спосіб обробки сталі дозволяє додатково захистити її від корозії, механічних пошкоджень, продовжити термін експлуатації. Так як пофарбувати поліровану нержавійку досить складно через її гладку поверхню, за яку досить складно зачепитися покриттю будь-якого типу, необхідно точно дотримуватися алгоритму виконання операції, де особлива увага приділяється попередній підготовці основи.

Залежно від методу обробки розрізняють три основні технології:

1. Нанесення лакофарбового покриття.
2. Порошкове фарбування.
3. Створення оксидної плівки.

Визначаючись, чим пофарбувати нержавійку, також важливо враховувати призначення, габарити металоконструкції, наявність необхідного обладнання, інструментів, адже кожен з перелічених вище способів має свої нюанси виконання.

Особливості кожної технології розглянемо нижче.

Лакофарбове покриття

Дана методика може бути реалізована поза виробничим цехом в домашніх умовах, тому що не передбачає застосування складної апаратури. Найважливішим етапом тут є попередня підготовка поверхні, що включає дві стадії:

• вирівнювання. Виконується з використанням наждачного паперу або шліфувальної машинки. Другий варіант ефективніше і результативніше. Важливо, щоб апарат мав середню величину зерна, тоді лист нержавійки вийде ідеально гладким;
• знежирення. Для цієї мети підійдуть як лужні, так і кислотні склади.

Для отримання необхідного відтінку використовується автомобільна аерозольна фарба для нержавійки, в яку бажано додати затверджувачі для скорочення періоду схоплювання. Вона розпорошується за допомогою пульверизатора, використання кисті або валика в даному випадку неприпустимо.

Нанесення покриття повинно здійснюватися суворо перпендикулярно до поверхні з відстані 15-20 см. Після висихання першого шару рекомендується нанести ще один, в деяких випадках два. Максимальну стійкість кольору і захист від облуплюванія забезпечить лакування.

Порошкове фарбування нержавіючої сталі

Один з найбільш ефективних способів обробки металу, що забезпечує надійний захист від корозії, впливу хімічних активних речовин, перепадів температур, вологи, механічних пошкоджень. Додаткова перевага технології - можливість отримання стійкого насиченого відтінку з реалізацією різних колірних рішень:

• глянсова або матова текстура;
• імітація під срібло, золото, мармур, дерево;
• формування об'ємних композицій.

Щоб порошкове фарбування, нюанси якого досконально знають тільки фахівці, було виконане правильно, необхідно обробити металоконструкцію в кілька етапів. Вони включають очищення, знежирення, фосфатування, промивку і сушку. Безпосередньо фарбування здійснюється в два етапи:

1. Нанесення складу. Як і в попередньому способі для цього використовується пульверизатор. Для отримання стійкого рівномірного покриття в даному випадку достатньо одного шару.
2. Термічний вплив. З цією метою нержавіюча труба чи інший виріб поміщається в спеціальну камеру, в якій підтримується температура +2000 С. У результаті порошковий склад висихає протягом півгодини, утворюючи міцний, довговічний захист.

Таке фарбування нержавійки якісніше, надійніше в порівнянні з першою технологією, однак може бути реалізоване виключно у виробничому цеху, адже передбачає застосування спеціалізованого устаткування.

Нанесення оксидної плівки

Ще одна методика промислового фарбування сталі, що припускає електрохімічний вплив на виріб. Для її реалізації необхідно створення особливої атмосфери, в якій повинна міститися речовина, що знаходиться в газоподібному стані і має в складі атоми кисню. Попередньо на оброблювану поверхню наноситься плазма, температура якої підтримується на критично низькому рівні.

Реакція протікає під дією імпульсного або змінного електроструму високої частоти. Як анод тут виступає сам виріб, для виготовлення катода застосовується титан, алюміній. Незалежно від того чи фарбується  нержавійка в синій або рожевий колір, її початкова матова або глянсова текстура залишиться незмінною.

Також в даному способі можливе застосування спеціальних масок, шаблонів, які дозволяють створювати на поверхнях різні візерунки, оригінальний декор.

Можливі помилки при фарбуванні нержавійки

Кожна з вищеописаних методик передбачає створення необхідних умов, чітке дотримання технології. Відхилення від рекомендацій фахівців повинні зводитися до мінімуму, інакше фарбування нержавіючих труб або інших елементів вийде нерівномірним і недовговічним. Серед найбільш часто помилок, що  допускаються варто виділити:

• недотримання температурного режиму проведення операції та рівня вологості в приміщенні;
• неграмотне дозування фарбувального складу (надлишок лаку, недолік затверджувача);
• неякісна попередня обробка (відсутність грунтовки, недостатнє шліфування, очищення, знежирення);
• нанесення ЛФП на вологу основу.

Найкращим рішенням, що дозволяє уникнути помилок, є фарбування нержавіючої сталі кваліфікованими досвідченими фахівцями, які працюють з професійними інструментами і обладнанням.